Завтра типа конец света :)

Ставлю будильник, ведь завтра поезд на Львов..снежный, холодный, но родной. Увижу сестру и маму, послушаю нравоучения :) Все хорошо и так и будет. А 28 числа мой второй день рождения - и мне исполнится год :))) Я начала ценить жизнь год назад и ценить моего Сашу рядом, который очень поддержал. Недавно мы были с ним на концерте Iron Maiden - я впервые была на таком рок-действе. Драйвово, прикольно! Вчера ко мне приходил Николайчик - значит в мои 25 есть во мне еще немного детсва :)) Я люблю жизнь и она, надеюсь, будет отвечать взаимностью. Вылезла из душика вся такая пахнущая и приятная - маленькие радости. Купила любимого его эклерчики - вот обрадуется, как прийдет с работы! В ожидании чуда, но не конца света! ;)

Почти зима в Севастополе

На правой ноге до сих пор синяк после аварии, 28 декабря, через неделю, будетуже год, когда это случилось. Мы с Сашей сейчас живем в городе-герое, далеко от родных мест. В поисках работы. В этом году было много моря в моей жизни - сначала Болгария, Солнечный Берег, с сестрой, потом Севаст. Через пару дней еду в гости в сестре и маме. Переживаю. Почему? Как всегда - из-за мамы, ее переживаний, вопросов, вздохов. Но я по ним скучаю, хотя и без Любимого тоже не могу долго быть. Вот так вот разрываюсь на два города теперь. Новый город поначалу удивлял своими правилами, но сейчас я свыклась. Люди тут другие, за троллейбус 1 гривня, в маршрутках после того, как приехал :) Все на русском разговаривают, "гастрономы", "столовые" - советский такой городок. Много бухт, пляжей на любой вкус, даже территория России :) Но я скучаю по сестре и маме, а недельку во Львове буду скучать по Счастью.

Давно не писала

Ну что ж, за это время много воды утекло. Работала я в Nike больше года, ездила в Турцию с любимым отдыхать, с сестрой в Болгарию, сбивала меня машина на зебре, а сейчас вся снова зависла в ожидании ЧЕГО-ТО. 
Про все по порядку? Ок. В Найке была и продавцом, и кассиром.Сложновато было в том плане, что ноги отваливались и диреция постоянно сутрица орет, а коллектив прикольный - до сих пор общаемся. Ушла потому, что новая директриса пришла и пыталась "перекроить" под себя. Кассиром я пробыла месяц, с администраторшей не сработалась. 
В Турции отлично отдохнли, научилась немножко плавать с маской-трубкой, были разок на дискотеке в Кемере. С погодкой повезло, но пляж был каменный, да и регистрация в аэропорту - жуть, особенно металлоискатель. Вылетали с Киева, сейчас уже со Львова летают самолетики.
С сестрой в августе были в городе Солнечный берег. Движово там, пляж классный. есть что посмотреть, но ехать в автобусе не очень комфортно.
Как раз перед НГ и моим ДР 28 декабря в восемь вечера меня сбила машин на зебре. Что самое главное - одна машина остановилась, а я пошла, и на третьей "полосочке" сбил парень 20 лет. Ну я, конечно, тоже молодец, по телефону пыталась дозвониться Саше, а он был в то время в АМВЭЙ. У меня - смех. Я не помнила тот момент, когда "летела", только кричала и думала: "все праздники на смарку, а мне скоро 25". Приехала скорая, сделали рентгены всякие, а я тому парню говорю "ВСЕ БДЕТ ХОРОШО" и улыбаюсь" - это был шок. Постаили гипс на всю правую ногу!!!! Сказали: трещина. Я везучая очень, на самом деле: там была порвана связка и кровоизлияние в суглоб. И до 9 января начались мучения. Особенно в туалет - трудность. Саша мне очень помогал и поддерживал, таскал везде, кормил, был со мной. Парень тот возил в больницу, деньги заплатил. Самое ужасное - новогодняя ночь. Мне было таааак обидно, что я рассплакалась, а потом - было плохо с желудкм (раз 8 пришлось ездаить на стуле в туалет). Но мы справились. Сейчас напоминание - синяк на правой ноге. Рука левая ноет иногда (на нее падала), ну и осторожность переходдения дорог.
Пока все. :))))
  • Current Music
    хиты 80-х

Как пятница 13 :(((((

Мамочку забрали в больницу с воспалением легких...Реву ревом как маленькая девочка. Придется вернуться на эту ночку в родной дом, чтобы быть вместе с сестричкой и ничегонеделающей бабушкой-привидением...

День начался с того, что ччувствовала я себя хуже, чем хорошо. Но на работу я все же выехала. Да, верно, меня взяли в АНТОШКУ на отдел игрушки. Месяц пробыла стажором, почти месяц - продавцом-консультантом.. Дело в том, что даже "пукнуть" без ведома администрации в лице директорши и администраторш НЕЛЬЗЯ. Даже если размазываешься по стеночке - сообщи. Какая разница? Лучше надо было из дому позвонить и сказать, что не выйду. Так кипиш поднимают, будто без меня там вообще никак.

А еще мы два месяца живем с Сашей на Стрийской, вместе котиком черным и зеленоглазым, который прибегает на кличку Кока-кола.

Даааа, все время, что не писала, времени не было писать - столько дел было. А сейчас вот, когда со всех сторон - "кака", то можно и вылить душу.

Что я могу сказать? Пусть разгребают там Николая сами! За такую-то зарплату, да за недостачи, да за такое отношение - тьфу на них. Хацю :))) в хороший коллектив с приятной ненервной атмосферой и без выползших вен на ногах...

Саша открыл вместе с мамой его еще один магазин. На этот раз бытовой техники.

Больше всего я сейчас хочу, чтобы мамочка выздоровела. На все остальное - плевать с высоты птичьего полета.

А потом - на поиски новой работки.

Все будет хорошо или даже отлично, а сейчас все цвета нашего котика..Главное, что не серое :))

До связи.
  • Current Music
    Beat it - Jackson

Вся жду..чего? звонка..Любимого? нет, "Антошки"

Ну что сказать, ну что сказать...была я на испытательном сроке в "Антошке"...понравилось, но ножки до сих пор болят..теперь жду от них звонка, что меня взяли на работу. Всеравно надо будет свою чашку отттуда забрать, так что еще там появлюсь.
Любимого редко вижу..я заболела, а у него работа, сегодня к нему приходит новый работник. Я скучаю по нему. Раньше мы были вместе целыми днями и ночами, а сейчас - совсем непривычно. Не хотелось бы, чтобы это испортило наши отношения, но может же и укрепить, правда?
Из прошлых воспоминаний: когда мы ездили в Харьков на концерт, то ночевали на вокзале на подоконнике вместе с банкой кильки в томате и батоном...Мы многое пережили, хочу еще :))))
Пчих-пчих 
  • Current Music
    свой собственный кашель и сморкания

Кстати...

Кстати, с мальчиком моим любимым мы учились в школе в параллельных классах, а нашлись на сайте Вконтакте...Смешно, правда? Счастье всегда бродило рядом, а заметить его пришлось немножко попозжей :)))

Иногда я сама себе завидую, что мы вместе...Мы многое пережили... 
  • Current Music
    Roxette

Два года не писала...Что было?

Ну хорошо, не буду тут выписывать поэму, ведь произошло многое, а просто по пунктикам выделю самое главное:
1. Самое-самое, что со мной произошло - я по-настоящему и наконец-то ПОЛЮБИЛА...Непросто это было, не спорю... Пришлось разбежаться ради того, чтобы быть с любимым, с лучшей подругой.. Но зато теперь я понимаю, что заплатила дорого, но есть за что.. Мы каждый день вместе (не считая недели Турции)... уже вот позавчера было как полтора года.. периодически вместе живем (но ремонт сейчас в квартирке, в которой будем жить вместе постоянно)..не ссоримся, только спорим...любим друг друга...очень-очень

2. Я закончила институт----урррррря....получила бакалавра "красного" (не ожидала, что на это способна, но получилось)....


Да много всего разного было...ездили в Киев (первый раз была в столице), в Харьков на концерт Queen, в Николаеве вместе отдыхали..ради меня он состриг длинные волосы и перестал одеваться, как Майкл Джексон :))))


А вчера...вчера он сказал, что я ничему его не научила...а он меня играть там во всякие игрушки на компе....я научила его ЛЮБИТЬ, ну а еще и играть в Scrabble и Rummi, еще бы в Alias, но там нужно четыре игрока, а не двое...ВОт так вот...


А эту песенку он пел мне на мой День рождения...САМ...было очень и очень классно..а еще он для меня сочинил мелодии для пианино и записал их на диск Queen Julia.....
  • Current Music
    Journey - Dont stop believing

Давненько не писала сюдым

Интересно получается...Школа - все на пятерки, институт - красный диплом, а работы - нет..Где-то деньги за семинары-практики заплати, где-то - вложи капитал.. Одни эти, ну как их, "заменители ПФ..Достало все..Работать хочу, а вот помогаю Любимому диски в его магазинчике продавать. Что за фигня? 
  • Current Music
    В ушах - Smooth Criminal

Чи вважаю я себе особистістю. Чому? Що для мене значить бути особистістю? Мій темперамент (за Айзен

Відповіді з одного боку і прості, а з іншого -  такими і не здаються. Не буду вважати основою своєї відповіді тільки загальні визначення, більше спробую виразити свою власну думку.

Характер мій складався поступово. Впливали на нього як і виховання батьків, так і вплив друзів, знайомих. Від кожної людини, яку я знала в тій чи іншій мірі, я черпала для себе щось позитивне та корисне, поглинаючи, як гумка, нову цікаву інформацію. Ще з дитинства я знала, що таке „добре”, а що таке „погано” від батьків, але згодом всі ці поняття корегувались під життя, яке складалось саме в мене. Робила свої помилки, які стали корисним досвідом. „Все, що б не робилось – робиться на краще”, тому так звані „граблі” – це тільки крок вперед, до чогось кращого. Були перешкоди, невдачі, які зараз здаються такими мізерними. Адже проблема є болючою саме в той момент, коли вона існує в даний момент часу. Я живу зараз, планую майбутнє, періодично озираючись назад, щоб не зробити висновки зі свого минулого. Я радію життю, бо ціную те, що маю. Звісно, я маю свої принципи, які вважаю власними „правилами життя”. Перше і найважливіше – це завжди залишатись самою собою. Друге – ніхто тебе не полюбить, якщо ти не будеш поважати та любити себе. Третє – не розпорошуйся на незначні дрібнички, не надавай їм статусу вагомих. Звісно, з часом я змінююсь, але стержень, основа залишається в мені незмінною.

Кожного ранку я прокидаюсь, посміхаючись своєму відображенню в дзеркалі. Планую приблизний розпорядок свого дня і кажу собі : „Все буде добре”.  Мій девіз по життю : „Якщо ти чогось дійсно хочеш, то ти це будеш мати. А якщо не отримаєш – значить недостатньо хотілось і не таке вже воно важливе для тебе”. Я маю ціль в житті, і не одну. Я повільно, але впевнено, йду до кожної з них. Іноді буває так, що досягнувши мети, відчуваєш душевну пустоту. Саме в цей момент я зажди намагаюсь віднайти собі наступну. Це ніби сходинки, по яким я піднімаюсь все вище і вище до відомої тільки мені вершини. Я займаюсь тим, що мені подобається. Я стараюсь уникати того, що буде мені заважати. Монотонну, рутинну роботу завжди прикрашаю чимось приємним мені, наприклад, музичним супроводом. До кожної справи маю власний підхід. Знаю, що існують такі поняття як „ТРЕБА, „МОЖУ” і „ХОЧУ”.  Вони дуже близькі мені і я знаю, що вони не завжди співпадають. Чудово знаю, що має бут місце в житті для відпочинку, адже, хто якісно відпочиває – той якісно працює. А основна ціль в моєму житті – гармонія з самою собою, гармонія думок, тіла та душі.

Особистість – це частина суспільства, яка не має втрачати свою індивідуальність під впливом згубних зовнішніх впливів. Тільки вперед, розвиваючись і прагнучи до позитивного, нового, захопливого, цікавого. Крок назад – це крок всупереч своєму сумлінню, а не думці суспільства. Я маю свою думку, але поважаю думку інших людей, бо всі вони мають право на життя.  Я маю свої ідеї і поділюсь ними з тими людьми, які допоможуть мені їх втілити.

Я відчуваю цей світ усіма органами відчуття. Я відчуваю йог на дотик, я бачу його, відчуваю його запахи, чую його голоси, відчуваю на смак. Я повна емоцій, які не бувають зі знаком „мінус”, адже вони також є складовою особисті, передаючи твоє ставлення до того, що діється навколо мене. Я не жалкую ні про що і ніколи не кажу „НІКОЛИ”. Все може трапитись в моєму житті, але нам не дається таких випробувань, які б ми не змогли пережити, адже „все, що мене не вбиває – робить мене сильніше”.

„Маєш бажання – мільйон можливостей, не маєш бажання – мільярд причин”. Я – особистість і я маю бажання бути краще, прагнучи до власного ідеалу, якого все одно не існує. Я прагну бути щасливою, знаючи, що щастя тільки множиться, коли розділиш його з достойними людьми. Я кожного разу вхоплюю синю птицю щастя за її величезний яскравий хвіст, щоб хоч на мить відчути смак удачі. Але тільки я – коваль свого власного щастя. Тільки своїми руками я зможу збудувати храм своєї особистості.

Темперамент кожної людини не може бути однотипним, а от один з типів може бути більш яскраво враженим. Мій темперамент (згідно тесту EPI Айзенка) – сангвінік. Пам’ятаю, як ще в школі на уроці з біології робили той самий тест, і результат був ідентичним.  В чому це проявляється? Я дійсно комунікабельна людина, яка легко адаптується до мінливого середовища. В мене багато інтересів, бо я завжди прагну спробувати щось для мене невідоме, виключаючи згубні звички. Якщо розглядати різні ситуації, які траплялись в моєму житті, то я можу бути іноді і холериком, а іноді і флегматиком. За Леонгардом мій характер гіперактивно – демонстративний.. Я постійно в русі. Не люблю сидіти на місці, але я людина відповідальна і надійна. Відчуваю дискомфорт, коли відчуваю, що не можу бути потрібною десь або комусь. Збалансована енергія – це про мене. Я завжди прагну до реалізації себе в корисному руслі, щоб бути корисною  комусь, але і набути навичок, які знадобляться мені. Я весела і життєрадісна, що характерно як для сангвініка, тік і для гіпертимного типу характеру. Всім прикрощам я „показую язик” і йду далі, але якщо проблема такого роду, що потребує вирішення, то не випускаю її зі своєї уваги  вирішую, щоб вона мені не заважала і не „висіла в пам’яті” незримим тягарем. Я люблю бути в центрі уваги.  Вважаю, що в який би формі вона не була, вона позитивна, бо, грубо говорячи, ненависть та глибока прихильність – це крайнощі, але і те, і інше – ставлення до тебе. Найгірше – це байдужість. Друзів обираю дуже принципово і ретельно. Їх в мене небагато, але „і в дощ парасольку принесуть, і коли сонце окуляри надягнуть”, в горі,  в радості вони не забувають про мене так само, як не забуваю про них. Для мене дуже важлива надійність в людях, які мене оточують. Для мене дружба – найвищий ступінь в стосунках. Я впевнена в своїх друзях, хоча стараюсь завжди покладатись тільки на себе в усіх справах. Хто ж ще краще зробить те, що потрібно саме тобі? Геть лінькуватість! Тільки ти це зробиш найкраще! Але, якщо знаю, що можу розраховувати на людину, яка спеціаліст в якійсь галузі, я спробую звернусь до неї, але без напору та натиску. Я вмію пробачати, швидко забуваючи обіду, але я просто маю на увазі, що можна очікувати, а чого не варто чекати від конкретної людини. Мені дуже важко, коли мене не розуміють і коли я непотрібна. Я завжди стараюсь зрозуміти свого співрозмовника, але коли не відчуваю взаємності в цьому, тоді інтерес до цієї людини поступово гасне. Мене виводить з рівноваги, коли людина без вагомої на те причини, недовіряє мені тому, що колись хтось не виправдав її сподівань. Те, що я хочу бачити в людях, стараюсь розвивати в собі. Вважаю, що простіше жити, довіряючи людям. Знаю напевне, що чітке розуміння того, що ти хочеш дуже допомагає в досягненні цілей. Щоби я не робила,  роблю це  з ентузіазмом і бажанням. Тобто віддаюсь справі іноді навіть більше, ніж вона того потребує. Не зупиняюсь, якщо трапляють перешкоди по дорозі до мети. Труднощі навіть стимулюють мене до розвитку. Обожнюю конкуренцію, бо вона для мене – рушій для самовдосконалення.

Чим займаюсь по життю? ЖИВУ.. Спілкування для мене – найцінніший скарб, який можна собі придумати. Я не вважаю, що це пуста трата часу. Це обмін емоціями, інформацією, енергією, ідеями, почуттями, переживаннями.. Беру від життя все, що воно мені дає + те, що я від нього хочу. Для мене музика, фільми і книжки мають також важливе значення. З ними в мене пов’язані приємні спогади,  також вони є невичерпним джерелом знань. Доречі, пам’ять моя зберігає тільки світлі спогади, приємні відчуття і враження, забуваючи по неприємне. Займаюсь вже я к більше року йогою. Вона розвиває в мені такі якості як витривалість, стриманість та впевненість у собі. Це чудове джерело вдосконалення, як душі, та і тіла. Я завжди знаходжу час для тренування, щоб набратись додаткових сил для нових звершень. Навчання – теоретична основа для майбутньої роботи.

Чесно кажучи, не дуже люблю я розказувати про себе. Всі ми – нерозгадані острови один для одного, адже „душа іншої людини – невідоме”.  Як дорогоцінний камінь, людина – багатогранна. Іноді достатньо однієї розмови, щоб зрозуміти, ким є ця людина, а іноді недостатньо всього життя, щоб дізнатись про це. Мої друзі розуміють мене с півслова, а є такі люди,  які говорять, що поряд зі мною дуже складно. В очах різних людей і я різна, бо сприйняття їх відрізняється. Головне для мене – не порушити свої моральні принципи і йти по життю своєю дорогою, не звертаючи може і на кращу, але все ж таки на чужу. Для мене „краще” ворог „доброго”. Те, що є дійсно „моє”, то я оберігаю, як зіницю ока, а те, що чуже – мені непотрібно. До всього підхожу з креативністю. Іноді трапляється так, що буваю занадто впертою. Люблю посперечатись з розумною, приємною мені людиною. Іноді буваю лінива. Іноді переоцінюю або навпаки недооцінюю себе. Іноді буваю капризна , буваю занадто вимогливою до себе і до оточуючих. Я різна, тому і обожнюю різноманіття в своєму житті, але вірна своїм принципам, своїм друзям та близьким людям.

Песенки слоника с сексуальным голосочком

 Состояние стабильно-приятно-спокойное. Ем пирог с малиновым вареньем и пью чай с ним же. Нос-уши горло забиты, а завтра защита рефератика. Справлюсь, никуда не денусь!!
  • Current Music
    Новый хит "Бомба" в голове горланит